Марія Ґрольмусец
| Марія Ґрольмусец | |
|---|---|
| в.-луж. Marja Grólmusec | |
 | |
| Народилася | 24 квітня 1896[1] Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький Райх[1] |
| Померла | 6 серпня 1944[1] (48 років) Равенсбрюк, Німеччина |
| Країна | .svg){kind=small} Німецька імперія.svg){kind=small} Веймарська республіка.svg){kind=small} Німецький Райх |
| Місце проживання | Берлін Радібор |
| Діяльність | вчителька, публіцистка, журналістка, політична діячка, боєць опору |
| Галузь | публіцистика[2] і політика[2] |
| Науковий ступінь | докторський ступінь |
| Знання мов | верхньолужицька, німецька і лужицькі мови[2] |
| Членство | Матиця серболужицька |
| Партія | Комуністична партія Німеччини, Соціал-демократична партія Німеччини, Communist Party of Germany (Opposition)d і Socialist Workers' Party of Germanyd |
| Батько | Q18889040? |
Марія Ґрольмусец, німецький варіант — Марія Кароліна Елізабет Ґрольмус (верхньо-луж. Marja Grólmusec, нім. Maria Karoline Elisabeth Grollmuß, 24 квітня 1896 року, Лейпциг, Німеччина — 6 серпня 1944 року, концентраційний табір Равенсбрюк, Німеччина) — лужицька громадська діячка, журналістка, публіцистка і діячка соціалістичного опору проти нацистського режиму в Німеччині.
Марія Ґрольмусец народилася 24 квітня 1896 року в Лецпцизі в родині доктора філології та директора школи Яна Ґрольмуса (Йоганнес Ґрольмус). У грудні 1917 року закінчила педагогічне училище в Лейпцигу[3], після чого стала викладати в початковій школі державної школи в Лейпцигу. У 1918 році вступила до лужицької культурно-громадської організації «Матиці сербської». Навчалася на філологічному та історичному факультетах Лейпцизького і Берлінського університетів. Під час навчання була членом Ліги соціалістичних студентів.
У 1928 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук за темою «Йозеф Геррес і демократія». В цей же час почала писати публіцистичні статті в газеті «Rhein-Mainische Volkszeitung», яка належала лівій фракції німецької Партії Центру й співпрацювала з католицьким журналом «Die Schildgenossen», який видавало католицьке молодіжне рух «Quickborn».
У 1927 році Марія Ґрольмусец вступила до Соціал-демократичної партії Німеччини, з якої була виключена через відданість комуністичним ідеям. У 1929 році вступила до Комуністичної партії Німеччини, з якої невдовзі була виключена після вступу до бухариністської опозиційної Комуністичної партії. У 1932 році вступила до Соціалістичної робітничої партії Німеччини.
Після приходу до влади нацистів співпрацювала з революційними соціалістами (Arbeitskreis Revolutionärer Sozialisten) і займалася незаконною політичною діяльністю. Перевозила нелегальні друковані видання з Чехословаччини і супроводжувала політичних біженців при перетині кордону. Для цього вона використовувала будинок свого батька у селі Дорф-Радібор у Верхній Лужиці. Підтримувала політичні відносини з опозиційними групами СДПН, КПН та австрійськими соціалістами Отто Бауера.
7 листопада 1934 року Марія Ґрольмусец була заарештована разом зі своїм товаришем по підпільній діяльності Германом Рейнмутом[4]. Перебувала в ув'язненні в Дрездені. 23 листопада 1935 року була засуджена Народною судовою палатою на шість років тюремного ув'язнення у Вальдхаймі. Під час укладання через хворобу щитоподібної залози їй запропонували свободу за умови відмови від підпільної діяльності. Після її відмови вона була переведена в грудні 1940 року до концентраційного табору Равенсбрюк, де померла 6 серпня 1944 року від раку.
- Die Frau und die junge Demokratie. Ein Bericht über Frau, Politik und Demokratie. Frankfurt 1925
- Über die weibliche Form der Politik. W: Die Schildgenossen. 1/1926.
- Was ist die linke Sozialdemokratie? W: Gegen den Strom. 4/1931.
- Die Kluft. W: Kampfsignal. 1932.
- Josef Görres und die Demokratie. Lipsk 1932.
- На честь Марії Ґрольмусец названі вулиці в Лейпцигу, Будишині та Гоєрсверді, а також кілька навчальних закладів.
- У 1959 році пошта Німецької Демократичної Республіки випустила поштову марку, присвячену Марії Ґрольмусец.
- Лужицький композитор Ульріх Погода написав симфонічну поему для оркестру «Марія Ґрольмус».
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118698044 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Paul Gedan (Hrsg.): Das städtische Lehrerinnenseminar zu Leipzig. Gedenkschrift zur Feier des 25jährigen Bestehens, Leipzig 1924, S. 62
- ↑ Peter Steinbach und Johannes Tuchel: Lexikon des Widerstandes 1933—1945. C.H.Beck; 2., überarb. u. erw. Auflage 1998, стр. 74, ISBN 340643861X
- Gerd Schäfer: Dr. Maria Grollmuß (1896—1944) — Eine fast vergessene Grenzgängerin, JahrBuch für Forschungen zur Geschichte der Arbeiterbewegung, Heft III/2012.
- Swen Steinberg: Grólmusec (Grollmuß), Marja (Maria Karoline Elisabeth). [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.] Sächsische Biografie. Herausgegeben vom Institut für Sächsische Geschichte und Volkskunde [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Marja Kubašec: Hwězdy nad bjezdnom. Ludowe nakładnistwo Domowina, Budyšin 1960 (2., rozšěrjene wudaće 1962).
- Wórša Dahmsowa-Meškankec: Marja Grólmusec 1896—1944. W: Wobrazki ze Serbow. Ludowe nakładnistwo Domowina, Budyšin 1996.
- Бібліографія [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Біографія (нім.)
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | FAST: 400192 · GND: 118698044 · GKG: /g/121_hspr · ISNI: 000000007690471X · J9U: 987012461968705171 · LCCN: no2010032211, n97107806 · NKC: js2011645158 · VIAF: 28821612, 806745 |